Океанографічний музей Монако

Велична і сувора будівля океанографічного музею Монако виглядає палацом морського царя особливо з боку моря. Палац виростає з монументальної скелі, що обривається в безодню, на кілька десятків метрів і різко контрастує з атмосферою святкового неробства і розслабленості, що панують навколо.

Принц Монако Альберт все своє життя присвятив вивченню морів і океанів. Він служив у флоті, вивчав морські течії, представників глибоководних організмів, вертикальні міграції тварин і т. Д. – Всього їм виконано 3698 досліджень. Володіючи організаторським талантом, принц заснував Музей, а трохи пізніше і Інститут океанографії.

Будівля музею закладено в 1899 році. Будувався він 11 років, витрачено 100 тис. Тонн білого вапняку і мармуру. Архітектор Поль Делефортрі створив справжній шедевр: стометрової кам’яна будівля на стрімкій скелі з акваріумами в підставі. Перший у світі будинок для наукових досліджень і для виставкових експозицій.

Читайте также: Отдых в Лиссабоне

Зовні на портику вибиті назви знаменитих кораблів, які досліджували океани. Є серед них і російський «Витязь» (Vitiaz).

Внутрішнє оздоблення відповідає статусу палацу: розкішні кришталеві люстри, мозаїчні шибки, унікальні мармурові сходи, різьблення і ліпнина. У будівлі музею працюють науково-дослідні лабораторії інституту океанографії. Основний комплекс Океанографічного інституту розташований в Парижі.

Під час правління князя Альберта I музей і Інститут океанографії активно розвивалися. Наступним етапом розквіту його дітища, стає призначення директором музею знаменитого вченого-океанолога Жака-Іва Кусто. Він приділяє особливу увагу видовищності експозицій музею, розширює акваріуми, бібліотеку, привносить в музейну академічну сухість інтерактивність і анімацію.

Два верхні поверхи займають експозиції, що представляють історію вивчення океанів, освоєння морів, життя морських мешканців. Можна оглянути й помацати вітрильник принца Альберта, навігаційні інструменти, перший дерев’яний батискаф, водолазне спорядження старе і сучасне.

В одному із залів колони оповиті щупальцями гігантського восьминога, що розташувався під стелею. Кажуть, його привіз принц з експедиції до Азорських островів. У залі китів безліч скелетів морських китоподібних. Наприклад, полосатика, що виріс до 30 метрової довжини, міграція в Монако якого сталася ще в далекому 1908 році.

У цокольній частині музею розташовані знамениті акваріуми. У них живе 6 тис. Морських мешканців, в тому числі:

кілька десятків рослин
кілька сотень безхребетних;
20 прісноводних риб;
100 середземноморських риб;
250 тропічних.

Тут представлені всі моря земної кулі. Тропічна зона охоплює Індійський і Тихий океани, Карибське і Червоне моря. У басейні ємністю 40 тис. Літрів відтворена екосистема коралового рифу. Створено унікальні умови, що імітують природне місце існування – риф живе повноцінним життям, а за всіма нюансами їх існування можна спостерігати через скло.

Помірна зона представляє морських мешканців Середземномор’я.

У відкритому басейні реалізована мрія багатьох відвідувачів – помацати водних мешканців: колючки морського їжака або морську зірку. Більш того, можна помацати акулу!

На даху музею розташована одна з найбільш вдалих оглядових майданчиків Монако. Там же є дитячий майданчик і невеликий тераріум «Острів Черепах».

Плата за вхід – 14 євро, квитки для підлітків та студентів – 10 євро, за діточок (4-12 років) треба заплатити – 7 євро.

Океанографічний музей Монако займає непримиренну позицію в боротьбі проти розміщення радіоактивних відходів в морях. Успішно відстоює чистоту Середземноморського басейну. З честю несе високе звання «Храм моря».